Олександр Положинський & Тарас Петриненко - Час

Війни немає
Жалю немає
Гідності теж -
Як війни і жалю
А я знемагаю
Свій біль заливаю
Та скільки б не лив
Не факт, що заллю
Зерно - від полови
Скажіть мені, хто ви
Що вклали у груди
Вам замість сердець
Вже стільки прекрасних
Раптово погасли
Коли всіх не стане
Вам точно кінець
А ваші омани
Бʼють у барабани
Вам ніби здається
Що смерті нема
Але вона косить
Їй завжди не досить
Їй подруга вірна
Ця клята війна
І скільки б не вірив
Що вибухи-вирви
Це все нереальне
Це просто кіно
Та очі розкриті
Наступної миті
Ти вже усвідомиш
Що ось
і воно
Прилетіти може будь-коли
І ніхто не знає коли прийде час
Та важливо як ми прожили
Час, що був відведений для нас
Комусь у салоні
Стотисячні коні
А хтось - по копійці
На древні корчі
Знайшов причину
Втекти з Батьківщини
То тихо сховайся
І просто мовчи
Не лий свою воду
На вражу догоду
Не треба ні «хоч»,
Ні «але», ні «якби»
В незданому тесті
Ні сили, ні честі
Та все ж і не буде
Такої ганьби
Сталеві лави
Стоять зухвало
У них запалу
Ще досить є
Однак переможем
Лише коли кожен
Стане за наше
Як за своє
І буде чудово
Якщо випадково
Знайдеться хист
Доєднатись до тих
Хто наші найкращі
Тих, що нізащо
Не зійдуть зі шляху
Новітніх
святих