MaizheRazom - Попіл на столі

Сиджу на кухні, ніч розлита в скло,
У попільниці тліє те, що не зійшло.
Годинник б'є, а я рахую не хвилини,
А скільки раз тебе образив без причини...
На телефоні тиша без дзвінків,
І ти мовчиш вже котрий з днів...
Я - сам собі тепер і суд, і вирок мій,
Бо не зберіг той світ, де був я твій!..

А ніч п'яна кружляє по кімнаті,
І тіні знов шепочуть мені про втрати...
Ти десь живеш без мене у теплі,
А я згораю тихо тут на самоті...
А ніч п'яна до болю обіймає,
І пам'ять серце знову роздирає...
Хотів забути, та не зміг, на жаль,
Бо ти - мій біль і мій останній жаль!..

Твій запах ще лишився на сорочці,
І спогади, мов лезо, ріжуть ночі...
Я відкриваю вікна, впускаю сніг,
Та він не замете мій грішний слід...
На фото ми сміємось без турбот,
І світ здавався простим, як перший крок.
А я не втримав, десь не так любив,
І тепер живу між "міг" і "не зумів"...

А ніч п'яна кружляє по кімнаті,
І тіні знов шепочуть мені про втрати...
Ти десь живеш без мене у теплі,
А я згораю тихо тут на самоті...
А ніч п'яна до болю обіймає,
І пам'ять серце знову роздирає...
Хотів забути, та не зміг, на жаль,
Бо ти - мій біль і мій останній жаль!..