Фіолет - Повільна зима

Ці хмари з пломбіру
З небес лицемірно
Всміхаються сонцю -
Німий помаранч.
Смертельно уперті
І будьмо відверті,
Ми схожі з тобою,
За не то пробач...
Ти віриш, що все минеться,
Ти віриш, я сам такий,
Не падаєш - не постелиш...

А втім така холодна зима...
Обличчя в чорних дзеркалах,
Така холодна зима
Мене до краю дістала...
Сьогодні уночі
Я зупиню цей світ!..

Тіла припарковані
В мерзлих містах,
Лишаюся собою,
Лишайся зі мною, зі мною!
Я тижнями сонця не бачу і як
Мені не кохатись з своєю журбою?..
Ніяк не кохатись, ніяк...
Мені не кохатись ніяк...

Така повільна зима...
Обличчя в чорних дзеркалах,
Така повільна зима...
Мене до краю дістала...
Сьогодні уночі
Я зупиню цей світ!..
Така повільна зима...
Обличчя в чорних дзеркалах,
Така повільна зима...
Мене до краю дістала...
Дістала!..
Сьогодні уночі
Я зупиню цей світ!..