Monatik - Спогади

Я тебе прошу
У мене ж так багато сил
Хто з нас та кому
Маривом заплів стежки?
Самотність знову постфакт
Керуємо в останній раз
Якщо жаліти, то так
Щоб тепло й без останніх фраз

Подивись на мене хоч ще раз
Я не взмозі зупинити час
Недаремно спогади про нас
Загартовані
Закарбовані

Подивись на мене хоч ще раз
Я не взмозі зупинити час
Недаремно спогади про нас
Загартовані
Закарбовані
На серці

Ти
Подивись на мене
Я не такий, як ти (я такий, як ти)
Але ми так схожі (ми так схожі)
Як ті мости
Що об'єднують береги
Та й спокій зберігають
Коли перешкоди б'ють
Вони відповідають
Мені вулиці співають
Ти помічаєш це
І ти добре знаєш
Куди нас несе
Саме, саме рідне
Повітря й шум

Подивись на мене ще раз, я тебе прошу
Ще раз
Я не взмозі зупинити час
Недаремно спогади про нас
Загартовані
Закарбовані

Подивись на мене хоч ще раз
Я не взмозі зупинити час
Недаремно спогади про нас
Загартовані
Закарбовані
На серці

Спогади ті
Спогади ті
Закарбовані
На серці

Подивись на мене ще раз, я тебе прошу
Подивись на мене ще раз, я тебе прошу
Подивись на мене ще раз, я тебе прошу
Поглинаючи душею саме рідний шум

Подивись на мене ще раз, я тебе прошу
Подивись на мене ще раз, я тебе прошу
Подивись на мене ще раз, я тебе прошу
Поглинаючи душею вулиць рідних шум