GROSU - Хто ти такий

Буває боляче.
Буває так пече, буває ріже по живому і сльоза тече.
А потім подружки міняють подушки і починається життя, в яким нема тебе.
Не наберу тебе перше, не наберу
твоїм запахом наскрізь одежд, твій найкращий парфум.
Я не напишу, не кіпішуй, ти в моїй тиші всього лише шум.
На згадку напишу оди, бо гадки не маю, хто ти.

Хто ти такий? Хто ти такий? Я не пам'ятаю, хто ти.
Забула.
Прикинь.
Хто ти такий? Хто ти такий? Я тебе не впізнаю на дотик.
Забула.
Прикинь.

Забула прикинь це ще було між нами.
Стерла ім'я і побігла до мами, наче фантом із моїх сновидінь.
Забула хто ти такий? Хто ти такий? Хто ти такий? Я тебе не впізнаю на
дотик.
Забула.
Прикинь.

Буває, тягне вниз і піднімає тиск.
Буває, мозок відбудовує між нами міст.
Та він розхитаний, як моя психіка.
Ніби у серця вже давно інакша ритміка.
Не наберу, ти попешеш.
Не наберу твоїм запахом наскрізь одежд твій найкращий парфум.
Я не напишу, не кіпішуй ти в моїй тиші всього лише шум.
На згадку напишу оди, бо гадки не маю, хто ти.

Хто ти такий? Хто ти такий? Я не пам'ятаю, хто ти.
Забула.
Прикинь.
Хто ти такий? Хто ти такий? Я тебе не впізнаю на дотик.
Забула.
Прикинь.
Забула.
Прикинь все, що було між нами.
Стерла ім'я і побігла вдома, наче фантом із моїх сновидінь.
Забула.
Хто ти такий? Хто ти такий? Хто ти такий? Я тебе не впізнаю на дотик.
Забула, прикинь.
Хто ти такий? Хто ти такий? Хто ти такий? Хто ти такий?