Melovin – popil

Ти хочеш мене звабити
Ти хочеш мене спалити
Тож розпалюй вогонь моїх почуттів
Розпалюй мене, доки не згорів
Popil popil popil popil

Ти хочеш мене звабити
Ти хочеш мене спалити
Тож спокутуй гріхи моєї жаги
Спокутуй гріхи – в душу відведи
Popil popil popil popil

І вітер – не вітер
Коли він торкається поглядом до тебе
Коли любов його з'являється, народжуючи світло
Коли час перестає існувати
Коли море закінчується там, де починається перша крапля дощу
Вершники, які кожного разу намагаються показати нам
Що темрява допомагає світлу бути яскравішим
А світло допомагає темряві проявити себе прохолодною тінню
Коли падає небо, кожного разу згадуєш, що ти – частина падіння
Коли гасне світло і ти починаєш сяяти
Коли проливається кров і народжується нове життя
Коли ти вперше розумієш протиріччя буття
І контрасти, у яких зростає цей Всесвіт
А значить, і ти створений у хаосі
І поцілований любов'ю
Щоб бути цим китом на землі
Що тримає планети чужих протиріч

Popil popil popil popil