Verloka - Я побудую дім

Люди як магістраль зустрічна
Зустрінуться на мить, і розбіжаться
Буває відчуєш по-справжньому щастя
Хоч би вона була не пересічна

Знаєш, знаєш, знаєш я питав
У Бога чи насправді заслужив
Вона забрала всю мою печаль
До неї наче і не жив

Я побудую дім
Щоб не боялася холоду
Я намалюю нам
Небо вишневого кольору

Коли посміхаєшся
Ніжно так, по-доброму
Хмари розвіяться
У Небо вишневого кольору

Мила пробач, коли я не правий
Коли я злий, буваю сам не свій
Так тільки ти вмієш заспокоїти
І після шторму наступає штиль

Коли тривога на душі, ти мені пиши
Коли боляче, тільки не бреши
Коли тривога на душі, ти мені пиши
Ми все вирішимо, ми все вирішимо

Я побудую дім
Щоб не боялася холоду
Я намалюю нам
Небо вишневого кольору

Коли посміхаєшся
Ніжно так, по-доброму
Хмари розвіяться
У Небо вишневого кольору

Я побудую дім
Щоб не боялася холоду
Я намалюю нам
Небо вишневого кольору

Коли посміхаєшся
Ніжно так, по-доброму
Хмари розвіяться
У Небо вишневого кольору