Klavdia Petrivna - Монашки

А я в монашки сміливо так піду
Набридло все казав, що хочеш вже сім'ю
І я не вірю вже словам твоїм, я не вірю і не буду
Просто далі в дорогу сама

У залі мовчання і старі портрети
Кришталі і багато вина
Все пішло не за моїм сюжетом
В метушні танцюю одна
Написала у серці тебе олівцем
Щоб легко було стерти
Любов засинає день за днем
Я боюсь живою померти

А я в монашки сміливо так піду
Набридло все казав, що хочеш вже сім'ю
І я не вірю вже словам твоїм, я не вірю і не буду
Просто далі в дорогу сама

Сльози, як дощ для моїх внутрішніх квітів
Кінець - то не смерть, а старт
Оголила душу, тепер би вдіти
Зник мій потяг і стих азарт

А я в монашки сміливо так піду
Набридло все казав, що хочеш вже сім'ю
І я не вірю вже словам твоїм, я не вірю і не буду
Просто далі в дорогу сама

Сховатися б з сестрами десь далеко
Відніс би вітер, як лелеку
Я закопала сумнів, заховала страх
Лишусь відлунням на твоїх вустах
Зів'яли ромашки в моєму саду
Піду я в монашки себе знайду

А я в монашки сміливо так піду
Набридло все казав, що хочеш вже сім'ю
І я не вірю вже словам твоїм, я не вірю і не буду
Просто далі в дорогу сама