Кажанна - Найгірша

А, знову
А, знову

Я найгірша
Людина на землі
Як добре, що ти
Довіряєш мені
Всі мої
Глухі кути
Так любиш ти
Любиш ти

На самоті попід дахом я криком
Лунаю сухо
Я скоса лягаю усмішкою
Боляче стиглою на вуста
Та навіть крокуючи в прірву,
Ти все ще тримаєш мене за руку
І разом, я вірю,
Знайдемо потрібний шлях

Хочеться знищити той мотив
Який мене розбудив
Світ тебе виплюнув, народив
Хоч ти цього не просив

Сльози висохнуть, та шрами
Залишаться отут
Не чіпай мене руками
В мені отрута

Я найгірша
Людина на землі
Як добре, що ти
Довіряєш мені
Всі мої
Глухі кути
Так любиш ти
Любиш ти

Журба розквітла, наче айстра
Хтось головастий
Каже, що злітають перед тим,
Як вниз упасти
Думки тріскотять,
Як кісточки в собачій пащі
Все навколо верещить
Що я пропаща

А хіба ні?
У мені стільки провини,
Що від неї можна посивіти
Все життя я доводжу щось
Все життя я блукаю десь
Чужими вустами, чужими ідеями
А мої де?
Куди усе це іде
І коли це мине
Та ще безліч питань,
Які не мають відповідей

Сльози висохнуть, та шрами
Залишаться отут
Не чіпай мене руками
В мені отрута

Хочеться знищити той мотив
Який мене розбудив
Світ тебе виплюнув, народив
Хоч ти цього не просив