FIЇNKA - Мої гори

Мої гори, ви мої радости мить
Моє горе лиш тілько вам зрозуміть
Ви ховали від ворогів сю весну
Я для вас свою принесу

Лиш би спокій і най би вже тишина
З гір високих зійшла б жадана весна
І собою врятує світ та й людину
Зара б в гори на хвилину

Забери мене і лиши мене, де слова із думками
Заплітаютси й розвіваютси між моїми горами
Забери мене і лиши мене, де слова із думками
Заплітаютси й розвіваютси між моїми горами

Мої гори, а я вас бачу у сні
Свої твори, всі до єдного пісні
Вам складаю. Ви мого серця частина
Ви і є моя вершина

Ви - мій спокій і ви - моя тишина
Рік за роком до вас приходит весна
Я її озму з собов єк надію
І помиж людей посію

Забери мене і лиши мене, де слова із думками
Заплітаютси й розвіваютси між моїми горами
Забери мене і лиши мене, де слова із думками
Заплітаютси й розвіваютси між моїми горами

Там, де високі гори є - там і сердечко моє
Мої гори про мене завжди памʼєтают
Я там найду свою весну і з собов її озму
Тільки гори в долину мене не пускают

Забери мене і лиши мене, де слова із думками
Заплітаютси й розвіваютси між моїми горами