Balsam - Квітка

В передчутті розлуки
Холодно мені...
Знай, що не забуду
Твого імені!..
Мені!.. Твого імені!.. (2)

Осінній вітер зриває
Пелюстки польових квітів,
Нагадуючи, що немає
В цьому світі вічного нічого,
І не завжди ми
Обираємо свою дорогу...
Та на цьому божевільному,
Непередбачуваному шляху
Серед привидів-людей
Я ще не зустрічав таку!..
Твоє світло вже веде мене
Подібно маяку в ті невідомі
Місця, де ще ніколи не був...

Ти сяєш, коли нема світла,
Серед бетону моя квітка!..
І сховаю тебе стиха,
Моя непрочитана книга!.. (2)

В передчутті розлуки
Холодно мені...
Знай, що не забуду
Твого імені!..
Мені!.. Твого імені!.. (2)