Roma Tuz - 100 поверх

Ми ніби два баласти
Я гадала як не впасти
Вмикала щоночі підкасти
Шукаючи висновку мокрих очей

Не вистачало злості
Бо ти той не вивчений простір
Який кожен ранок о шостій
Йде не зачиняючи власних дверей

А я
Якщо я збожеволію?
Бо твоя

Я на сотому поверсі
Заховаюсь від усіх
Щоб не чути голосів
Що ти мій гріх

На сотому поверсі
Заховаюсь від усіх
Мабуть то невдалий збіг
Що ти мій смертельний гріх

Твоя тінь
100 моїх падінь
То є приз за пережитих тисячі болінь

Як би я мамо знала попросилась би навічно
Я тебе загадала на листку каліграфічно
Давно переписала б всі закони канонічні
Ще в минулому січні

Якщо я збожеволію?
Бо твоя

То на сотому поверсі
Заховаюсь від усіх
Щоб не чути голосів
Що ти мій гріх

Я на сотому поверсі
Заховаюсь від усіх
Мабуть то невдалий збіг
Що ти мій смертельний гріх