Kavabanga Depo Kolibri - Краще не стане

Від себе ховатися в глухі кути не стану
Правда болить в моїй душі, топить сльозами...
На цьому шляху я загубив людей не мало...
Дайте мені всіх лікарів, зашити рани
Краще не стане
Краще не стане
Краще не стане
Краще не стане

Осінь залікує мої рани дощем...
І то плаче не вітер, а моя душа
За тими, кого більш не зустріну я вже
Ця правда життя і тобі не чужа

Але - ми пробиваємось крізь хмари
Як би не боліло - ми тримаємо удари
Так для чого я живу, думав, дивлячись на зорі...
Живу - для тих, хто буде поряд...

Від себе ховатися в глухі кути не стану
Правда болить в моїй душі, топить сльозами...
На цьому шляху я загубив людей не мало...
Дайте мені всіх лікарів, зашити рани
Краще не стане

І не минула ніч, як закінчилось літо...
На моїй душі - відчай і холодний вітер
І на згадку - про людей, хто був з нами у той день
У моїх думках завжди для вас затишно і тихо...

Я знову на краю і дивлюсь, як би не впасти
Пробирає лють - і вже не дістати щастя
Ти відчуваєш настрій, ти відчуваєш всі мої симптоми - нам -
Краще не стане, чим - далі від дому я

Від себе ховатися в глухі кути не стану
Правда болить в моїй душі, топить сльозами...
На цьому шляху я загубив людей не мало...
Дайте мені всіх лікарів, зашити рани
Краще не стане
Краще не стане
Краще не стане
Стане
Краще не стане