Артем Лоік - Поговоримо?

І коридорами підборами
Ми зустрічаємось по-новому
І ми говоримо, говоримо, говоримо
Різною мовою

І сидимо за моніторами
І коментуємо по-новому
Де ми говоримо, говоримо, говоримо
Різною мовою

Не думав, що таке будеш писати
Про снайперів, про ногу і протез
Слова тонкі були, тепер пузаті
Вони не поміщаються в протест!

Не думав, що таке будеш писати
Все просто, без метафор, як не як
Ти умнічав раніше, ніби Сартр
Ну а тепер читаєш для вояк!

Про мову голосиш неначе нацик
На ЗСУ збираєш в інстаграм
Ти був нормальний, позитивний пацик
Хоч і бісив бувало наче храм

Не думав, що тебе так перевзують
І скільки платять, псевдопатріот?
Іди в окопи поспівай чи в амбразури
Ти лялька лиш у псевдо партій, от!

Чого мовчиш? Немає шо казати?
А "Звьоздная страна"? А Гріша Лєпс?
Твій реп для стада, як "Пузата хата"
Ти згоден? Да? Чи як в ЄС, то "yes"?

Чи ти повірив в неньку Україну?
У вольний лет її підбитих крил?
Вона лише для розпалу каміна
Американських чи російських сил!

І коридорами підборами
Ми зустрічаємось по-новому
І ми говоримо, говоримо, говоримо
Різною мовою

І сидимо за моніторами
І коментуємо по-новому
Де ми говоримо, говоримо, говоримо
Різною мовою

Не думав, що таке буду писати
Про снайперів, про ногу і протез
Та я відкрию перед вами карти
І розповім детальніше про текст

Про те, як він з’являється під ранок
На білому німому полотні
Перу напитись я даю у ранах
Не на мені ці рани, а в мені

А потім направляю те перо на
Темряву, як ниточку свічі
В човні до залізничного перона
З квитком до Запорізької Січі

Коли пишу, не я пишу, а слово
Бере і пише мною цю ріллю
Рядка, я тільки рана у Іова
Я не співаю, люди, я болю!

Мені начхати, що мені говорить
У спину Вавілон мій чи то Рим!
Якщо я хворий, я навіки хворий
Лиш Богом, що спускається із рим!

Ти кажеш мене люди перевзули?
Лиш Бог стягнув пов’язку із очей!
І я згадав себе! Своє минуле!
Своє село, де крила із плечей!

Де я ішов до річки поруч з дідом
Просто ішов, без цілі і причини!
Де я щасливий, мене сонце сліпить
А у очах сльозиться Батьківщина

І літо моє, літечко і вишні
Ти кажеш, перевзули мене? Як ті
Слова твої у точку, бо так вийшло:
Колись… Дитиною… В російські драні лапті!

Ти кажеш, я мовчу, та замовчати
Мене не змусять Лєпси у багні!
Просто я цілюсь в голови, не в чарти!
Йому ж сказав і "нєт", і "no", і "ні"!

Ти кажеш, Україна для каміна
Та поперхнуться королі в оселі!
За рік ми стали твердо, як каміння
Один до одного, і утворилась скеля!

Про ЗСУ писать недопустимо?
Та розбираю тільки Бога дикцію!
А Він сказав: всі ангели спустились
І одягнулись у зелений піксель!