Артем Лоік & Абіє - До перемоги

Миру не було і не буде
Розвели серця і дороги
Знайте, ми не зомбі ми люди!
І йдемо лише до перемоги!

Миру не було і не буде
Розвели серця і дороги
Знайте, ми не зомбі ми люди!
І йдемо лише до перемоги!

У руці не кава
У думці "де ти ма"
У душі - канава
Удома дитина

У серці пустеля
У кулі прощення
У землі постелять
У війні хрещення

У словах німую
Римами не вмію
У липні зимую
В юності сивію

В котловані мерзну
Засинаю в ранку
Сплю і їду в "мерсі"
Прокидаюсь в танку

Не стріляю сію
В небо даю візу
І дивлюсь росію
Тільки в тепловізор!

Поруч побратими
Ми стіна, ми опір
З крилами за спини
З душами на отвір!

З вірою безмежною
З тільки Україною
І тільки незалежною
Мрію у крові мою

Окропіте віршами
Пам'ятайте в Банковій
Вміли червоніти лиш
Від крові окупанта ми!

Миру не було і не буде
Розвели серця і дороги
Знайте, ми не зомбі ми люди!
І йдемо лише до перемоги!

Миру не було і не буде
Розвели серця і дороги!
Знайте, ми не зомбі ми люди!
І йдемо лише до перемоги!

Ми страшні у злобі
Ви смішні артисти
З зетками на лобі
Тільки, сука, ми нацисти!

Смішно, та не дуже
Не розійдемось краями
Ой димлять, мій друже
Тут далеко не кальяни

Точимо ножі
Не точилами, а кров'ю
Ви стояли за режим
А ми тут стоїмо за волю!

Гради нас не спинять
Орки ви непотріб
А ми з крилами за спини
А ми з душами на отвір!

Летимо, як вихор
Голосно, як вирок
Соло ми, а ви хор
Німоти і бирок!

Ви з робами, ціпками
З номером на камені
З кімнатами, як камерами
З волею, як камеді

В цей полум'яневий час
Б'ємось не питай чого?
Ми діти Шухевича
І внуки Сагайдачного!

Як колись то збруєю
Загуркочем зброєю
З колисок отруєні
Волею!