Аркадій Войтюк - Вона

Навпроти глибини очей стою, о, е!
Як довго мріяв я зустріти саме ту. О!
А як підійшов, наче з розуму зійшов,
Розгубився й не знайшов слова.
Сам собі сказав, що нікому не віддам -
Вона моя, моя!

Вона - моя слабість! Вона - моя радість!
Вона - моє щастя! Вона - моя, моя!
Вона - моя слабість! Вона - моя радість!
Вона - моє щастя! Вона - моя, моя!

Ти легко принесла у серце теплоту,
Що в тобі я знайшов відомо лиш Йому.
А як у ночі ти у мене на плечі засинаєш під гарячий чай -
Сам себе ловлю, що нечувано люблю...
- Вона моя, моя!

Вона - моя слабість! Вона - моя радість!
Вона - моє щастя! Вона - моя, моя!
Вона - моя слабість! Вона - моя радість!
Вона - моє щастя! Вона - моя, моя!

Як у сні наяву у тобі я живу.
І що далі - хто зна...
Будь назавжди, будь моя.

Вона - моя слабість! Вона - моя радість!
Вона - моє щастя! Вона - моя, моя!
Вона - моя слабість! Вона - моя радість!
Вона - моє щастя! Вона - моя, моя!
Вона…