Аркадій Войтюк - Мамо

Кожен день проста річ позвони лише... Забуваю все...
Що живий і здоровий скажу я їй, вона зрадіє вже.
Завжди буду для тебе дитиною такою милою.
Хоча й за двадцать є...

Але життя моє таке доросле й зле коли нема тебе,
Коли нема тебе...

Тисячі кілометрів, сто високих поверхів,
Нас разделяють дні...
Сто кордонів і без віз, щоб лише тебе доніс
Те, що давно хотів...

Те що давно хотів...

Мамо, вибач що дорослим став рано,
Що був бiля тебе так мало.
Я так люблю тебе, мамо!
Чуєш? Мамо!

Мамо! Мамо! Мамо...

Час лікує серця -
Мамо, вибач нас, що втрачали час.
Що знайшов я тоді і ким зараз є -
Дякую тобі!

Руку стисну в кулак,
Море перейду, ближче підійду.
І на наших полях квітку віднайду i тобі зірву,
Й накінець скажу, як тебе люблю

Тисячі кілометрів, сто високих поверхів,
Нас разделяють дні...
Сто кордонів і без віз, щоб лише тебе доніс
Те, що давно хотів...

Те що давно хотів...

Мамо, вибач що дорослим став рано,
Що був бiля тебе так мало.
Я так люблю тебе, мамо!
Чуєш? Мамо!

Мамо! Мамо! Мамо...

Мамо! Мамо! Мамо...