IVAN LIULENOV - Даймонд

Я не закоханий у тебе, я від тебе залежний
Якщо вихід і є, то у нас лише пожежний
Тримаєш кордони, але вже вийшла за межі
Ніяких розмов, коли ти знов без одежі
Обережно! Така приваблива. А я «не вартий».
Твої фото - паливо, а галерея - нафта.
Усе елементарно: є чорне, а є біле.
Ми дістаємо фарби і малюєм під прицілом
І ти вчергове вбила щось.
Всередині тіла. Ось.
Те, що в ньому билось.
Буквально. І не залишила. Прошепотіла.
І народилась. Дівчина печальна,
Вона моя тайна
Камені кидали, розбивали, думали кришталь
Але вона даймонд
Помилка фатальна
Вона ідеальна
Камені кидали, розбивали, думали кришталь
Але вона даймонд, даймонд, даймонд

Грай мені у променях своїми гранями
Ти моя тайна. А в неї - горизонтальні ми.
Любили, ніби настала остання мить
Ми! Втомлені вщент! І ще…
Ти мій сон, що скоро стане віщим
Не все є золотом, що блищить
Невже так солодко, коли ти ближче?
Дівчина печальна,
Вона моя тайна
Камені кидали, розбивали, думали кришталь
Але вона даймонд
Помилка фатальна
Вона ідеальна
Камені кидали, розбивали, думали кришталь
Але вона даймонд, даймонд, даймонд
Вона моя тайна
Камені кидали, розбивали, думали кришталь
Але вона даймонд
Але вона даймонд

Так само сяє
І все ще мріє
Бува замерзає
Але завжди гріє
Думали кришталь
Але вона даймонд