Степан Гіга молодший - Вівтар

Осінь залистопадила
У душі задощило
Ти кохання не зрадила
Ти його загубила
Те, що серцем я вимріяв
Зберегти не змогла ти
Журавлиному вирію
Віддала на крилята (на крилята)
Те, що серцем я вимріяв
Зберегти не змогла ти
Журавлиному вирію
Віддала на крилята
А я поклав своє кохання на вівтар (на вівтар)
І його благословив небесний цар
А ти любов мою розбила, мов кришталь (мов кришталь)
І за тим тобі, що сталося, не жаль
А я поклав своє кохання на вівтар (на вівтар)
І його благословив небесний цар
А ти любов мою розбила, мов кришталь (мов кришталь)
І за тим тобі, що сталося, не жаль
Були ночі вінчальними
Птаха щастя кружляла
Та з гіркими печалями
Нас журба повінчала
Не Всевишнього волею
А твоїм небажанням
Не зустрілися з долею
Розминулись з коханням (з коханням)
Не Всевишнього волею
А твоїм небажанням (небажанням)
Не зустрілися з долею
Розминулись з коханням
А я поклав своє кохання на вівтар (на вівтар)
І його благословив небесний цар
А ти любов мою розбила, мов кришталь (мов кришталь)
І за тим тобі, що сталося, не жаль
А я поклав своє кохання на вівтар (на вівтар)
І його благословив небесний цар
А ти любов мою розбила, мов кришталь (мов кришталь)
І за тим тобі, що сталося, не жаль