Dima PROKOPOV - Навіщо та любов

Навіщо та любов,
Що зветься лиш любов’ю.
Навіщо ті слова,
Що стали лиш водою.
Красива-неземна,
Так маниш за собою.
Хоч дівчинка сама,
Та вже немає болю.

Холодний дим летить з вікна.
Самотній вечір, і ти одна
І тільки стіни бачать сльози,
Що випила до дна.

Кохання не вбиває,
Хоч і боляче.
Ти вже втомилася від розпачу
Червоним губи нафарбуй.

Навіщо та любов,
Що зветься лиш любов’ю.
Навіщо ті слова,
Що стали лиш водою.
Красива-неземна,
Так маниш за собою.
Хоч дівчинка сама,
Та вже немає болю.

Хоч діамант загубив кільце,
Світла достатньо в твоїх очах.
Важливо, як подолати це,
І неважливо, хто це почав.
Назустріч почуттям біжи,
Неба не бійся і літай.
Важко триматись на межі,
Але ти сильна, пам’ятай!
Кохання не вбиває,
Хоч і боляче.
Ти вже втомилася від розпачу
Червоним губи нафарбуй.
Танцюй!

Навіщо та любов,
Що зветься лиш любов’ю.
Навіщо ті слова,
Що стали лиш водою.
Красива-неземна,
Так маниш за собою.
Хоч дівчинка сама,
Та вже немає болю.