MiKAEL - До світанку

Я досі тут, мала, і між нами палає багаття,
Під біт волав, наступаючи ногами ватними
На плаття, такий незграбний, не делікатний я,
Голова моя важка, наче із платини.
Я бішуся, неначе біс, наче дійсно
Мене усередині ніби дійсно замислив шось.
Я відчуваю, ніби навколо мене дурдом,
Крутитись наче джагернаут, щоб не бути рабом.
Дійсно місцями стало тісно, не спорю,
Коли в житті нема життя - здохни в сторіс,
Я буду рухатись у танку натомість
Зустрінемося на світанку, свідомість!

Ти до світанку! Я до світанку!
Ми до світанку разом!
Ти до світанку! Я до світанку!
Ми до світанку разом! (2)

Я долаю відстань, доки дрімає місто моє,
Тримаю міцно! Доба минає в мить з тобою.
Так дійсно, я ховаю світ від тебе навмисно,
Лунала пісня на біс, лунатиме після...
Я на початку не відчуваю втоми,
У будь якому випадку ти дізнаєшся хто ми,
Існує зв'язок натомість слова відсутні,
У твоїх очах, мала, палає майбутнє!..
Я на самоті на самому на дні,
Без тебе не в стані, від тебе без тями,
Рахую по колу дні...
Ні!.. Ні!.. Ні!.. Ні!.. Ні!..
Не піду, зачекаю до ранку,
Нас двоє! Ми на світанку!

Ти до світанку! Я до світанку!
Ми до світанку разом!
Ти до світанку! Я до світанку!
Ми до світанку разом! (2)