Віктор Павлік - Білі Черемхи

Вітер накличе щедротної зливи
Яка із гілля пообтрушує цвіт
Моє відгукнеться кохання щасливе
І випурхне із-під зарошених віт

Білі черемхи ранкові
В небі ше світит зоря
Мрії здійснились казкові
Я твоя

То моя доля дівоча
Вірити завжди в любов
І зацвітают черемхи
Знов і знов

А білі черемхи, мов долі дівочі
Стоять серед гаю в обіймах весни
Над ними блакитність і зоряні ночі
І мрії казкові забілені в сни

Над ними блакитність і зоряні ночі
І мрії казкові забілені в сни

Білі черемхи весною
Квітнуть в зеленім гаю
Бачу над ними ранкову
Я, зорю
І крізь роки на світанку
Вірю я в справжню любов
Бо зацвітають черемхи
Знов і знов

А білі черемхи, мов долі дівочі
Стоять серед гаю в обіймах весни
Над ними блакитність і зоряні ночі
І мрії казкові забілені в сни

Над ними блакитність і зоряні ночі
І мрії казкові забілені в сни

А білі черемхи, мов долі дівочі
Стоять серед гаю в обіймах весни
Над ними блакитність і зоряні ночі
І мрії казкові забілені в сни

Над ними блакитність і зоряні ночі
І мрії казкові забілені в сни

І мрії казкові забілені в сни