Monatik & OTOY (за участі Street Culture) - I.D.

Ну… скільки можна?
На місці топтатися?
Білю вмиватися?
Я йду милуватися поки є час красою.
Тобою.
Треба за себе братися.
За неї боротися.
Все у минулому
Я тепер новий
Мене не здолати їм.

І якщо в мене є, хоча б один шанс
Так як я хочу, у вуха заскочу твої
І ми далі підем
Далі підем…

Ну все і йдем далі
І йдем і йдем далі
І йдем.
Ну все і йдем далі.

Боліло та болі не стало вже.
Вічно літати,
Шукати, давати
надію у краще.
Надію у далі
А далі деталі
Та Надія Є ще
Стільки печалі
Вже злива не змиє,
Бо сльози зі сталі.
Ті ким ми стали,
не переламати

Ну все ідем далі
Бачити тільки розум
Це настало
Сильними бути разом
Це настало вже
Якось любити всесвіт
Входити в нову фазу
Настало вже
В зорі пірнати одразу
Просто крила розкрити просторо
Легко виходити з прірви
Не підбирати фрази
Дивись, я вчора бував і поганим і добрим
І навіть щасливим
Я потребував веселих вистав
І емоцій, щоб злива
А зараз по новому вчуся ходити
Без страху у серці і гулу у вухах
Прожити часи темні
Із світлістю і міцністю духа
Треба по новому взяти себе
І трохи переробити
Трохи мандражу у душу
Не корчити із себе свиту
Перезаміряти усі вершини досягнуті
Поглядом у небо, щоб були руки простягнуті
Квітками кийки мотати, щоби гарно пахнути
Знати своє, не підтакувати
Нехай звучать наші звуки
Ви вище руки
Догори йдем.
Нехай звучать наші звуки
Ще краще рухи
Догори йдем…