Tvorchi - Мила моя

Я піду в далекі гори
У вечірнюю годину
І попрошу вітра зворів
Щоб не спав, не спав до днини

Щоб летів на вільних крилах
У широкі полонини
І приніс до ранку квіти
Що так люблять очі сині

Мила моя, люба моя
Сонця ясен цвіт
Я несу в очах до тебе
Весь блакитний світ

Я несу в устах цілунки
Радісні пісні
А в руках несу я ласку
Квіти весняні

Нехай, зорі тануть іскрами в небі
Вітер реве свистом далеким
Нехай, шлях тернистий, нелегкий
А хвилі не дають доплисти до тебе (або)

Хай мости провисають намистом
Хмари тягнуться саме над містом
Грози рвуть небеса так барвисто
Сліди дощ замітає, та визнай

На шляху негоди пусте (пусте)
Ладен хоч звернути гори авжеж
Ти побачиш мене скоро, адже
Адже

Мила моя, люба моя
Сонця ясен цвіт
Я несу в очах до тебе
Весь блакитний світ

Я несу в устах цілунки
Радісні пісні
А в руках несу я ласку
Квіти весняні

Я піду в далекі гори
У вечірнюю годину
І попрошу вітра зворів
Щоб не спав, не спав до днини

Щоб летів на вільних крилах
У широкі полонини
І приніс до ранку квіти
Що так люблять очі сині