100лиця - Селяві

Чому заплакана знов
Я ж не розлюбив
І не забув
Знов закурив
І сам заснув
Скажи чому
Ти заплакана знов
Вже розлетілись
Як і ми
Ті одинокі журавлі
Селяві

А ми сказали селяві
Один одному
Замкнувши двері
На всі ключі
Там в тишині де спогади
Там в глибині де шрами
Там будеш ти
В моїй душі як згадка
Про те кохання
Що вже без остатку
Да ти розбила мій космос
Знаєш тепер там чорна дира
Ми падали стрімко
Не підбираючи слів
Так ранили мітко
Повернути би час
Повернув би нас
Такими як є
Без зайвих гримас

Чому заплакана знов
Я ж не розлюбив
І не забув
Знов закурив
І сам заснув
Скажи чому
Ти заплакана знов
Вже розлетілись
Як і ми
Ті одинокі журавлі
Селяві

Я приїжджаю
Але так рідко
Я забуваю що дійсно цінно
Себе караю
Але вже пізно
Для тебе я хороший
Тільки через призму
А ми летіли
Так високо взлетіли
Що наші крила
Пір'ям розлетілись
Як журавлі
Додому прилітають
А їхнього гнізда
Вже на жаль не має
Вже на жаль не має
Вже на жаль не має
Скажи чому

Чому заплакана знов
Я ж не розлюбив
І не забув
Знов закурив
І сам заснув
Скажи чому
Ти заплакана знов
Вже розлетілись
Як і ми
Ті одинокі журавлі
Селяві
Чому заплакана знов