Vyshebaba & Mari Cheba - Відбитки

Обмануті надають словам надмірну вагу
Пишуть їх в зошит збирають в дорожню сумку
Пам’ятаю як правда торкалася її губ
Торкалась моїх і була поцілунком

Зневірені творять ідеї для віровчень
Б‘ються у барах кидають себе на війни
Забуваю що саме знімав із її плечей
Пам’ятаю родимки та ластовиння

Принижені знають ціну чужим правам
Очолюють мітинги йдуть у найманці
Пам’ятаю розмови під покривалами
Із замовчуваннями із зізнаннями

І перш ніж зійти із рейок мов той вагон
Щастя на яке розраховують лиш зухвальці
Було так близько що торкнулись його
На ньому наші відбитки пальців

І от ти стоїш в паралельному вимірі
Де очі ті самі але вже запилені
Де все що було остаточно знецінено
Нема магнетизму нема більше фізики

Обітниці наші проспівані дітьми
Якими ми разом з тобою були
Це втрачений рай сповнений нашої щирості
Слова більше небо для нас не відкриють

Обітниці наші проспівані дітьми
Якими ми разом з тобою були
Це втрачений рай сповнений нашої щирості
Слова більше небо для нас не відкриють

Обітниці наші
Наші відбитки пальців
Слова більше небо для нас не відкриють