Білий Бо - Над океаном

Все не забути ніяк,
Я бачив над океаном
Чисті небеса,
Світлі, як любов твоя!
Ми відкриваєм серця,
І хай горять всі мости!
Давай літати, немов
Знову ми не боїмось висоти!

Де закінчується дощ,
Я знаходжу спокій,
Я досить втомлений
Та чую ледь знайомі кроки.
Я серед вулиці,
Де стіни хмуряться високі,
Знову губляться прості слова
І у старому блокноті
Вітер, він як завжди,
Не попутній, вітер проти,
Тліти буде літо, будуть
Лабіринти й повороти,
Вікна темні в домі напроти,
Наче самотній дотик,
Холодні краплі на чорному дроті...
Доля це неначе план Б,
Коли всесвіт ігнорує тебе.
І що мені робити тепер?..
Куди мене дорога веде?..

Все не забути ніяк,
Я бачив над океаном
Чисті небеса,
Світлі, як любов твоя!
Ми відкриваєм серця,
І хай горять всі мости!
Давай літати, немов
Знову ми не боїмось висоти!

Вірити в долю
Це ніби вірити вдачі,
Тільки руки поколює,
Наче вперше я тебе побачив.
Себе не переконую
В тому, що ми інакші,
Я кажу: Добре.
Ти кажеш: Буде краще!
Ти - мій талісман, мій компас,
Де я блукав лісами,
Де на самоті я бути звик
Та я тепер не сам....
Мене кусав ночами сум,
Залишаючи рани,
І в голові цей вічний шум,
Що його колисав...
Доля це неначе план Б,
Коли всесвіт ігнорує тебе.
І що мені робити тепер?..
Куди мене дорога веде?..

Все не забути ніяк,
Я бачив над океаном
Чисті небеса,
Світлі, як любов твоя!
Ми відкриваєм серця,
І хай горять всі мости!
Давай літати, немов
Знову ми не боїмось висоти!