Енджі Крейда - Даруйте радощі мої

Даруйте радощі мої і клопоти мої
Нещастя й радощі мої — весняні ручаї

Просвітле небо аж кипить
Просвітле — аж кипить
Блажен, хто не навчився жить
Блажен, хто зна — любить

О, кара земле, окрай гри, бери мене, бери
Спасибі, що вгорі кипить сонце — угорі!
Спасибі, що росте трава, і що душа жива
І що біліє голова, і кільчиться трава

Спасибі, коли ти є ти, що ти — це ти і ти
Що досить руку простягти — і край, і грай, і ти
І золота твоя габа — на руті, йа піску
І на руках, і на губах, і на моїм віку

Пробудь же завжди молодим
Пробудь же молодим
В святому літеплі води
Ти сам стаєш святим

І хай-но очі як вода
Хай — як жива вода —
Але ж бо й горе — не біда
І горе не біда

Даруйте радощі мої і клопоти мої
Нещастя й радощі мої — весняні ручаї

Просвітле небо аж кипить
Просвітле — аж кипить
Блажен, хто не навчився жить
Блажен, хто зна — любить