Molberta - Приголуб

А ти скрутив останню цигарку,
Видихнув цілу хмару так гарно,
Я у ній розтану за мить...
Вдихай мене знову, я буду темний,
Розійдуся гірким димом
По твоїм нервовим клітинам...
Коли дим спаде на світанку,
Освітлю у душу крізь темні фіранки...

Пригуби мене, приголуб!
Пригуби мене, приголуб!
Пригуби мене, приголуб!
Я до твоїх плечей,
Ти до моїх губ!.. (2)

А ти - чиясь колишня любов,
Хтось за тебе боровся й на зов
Свого серця так стрімко ішов,
Але щастя своє запоров...
Слухай, життя не заводить розмов -
Чи готовий до виклику знов? -
Не дає очевидних порад,
Хочеш краще, то сам наведи в ньому лад!

Пригуби мене, приголуб!
Пригуби мене, приголуб!
Пригуби мене, приголуб!
Я до твоїх плечей,
Ти до моїх губ!.. (2)

А ти випали із мене
Крайній залишок кохання...
Залишок кохання...
Пригуби мене, приголуб!
Пригуби мене, приголуб!
Пригуби мене, приголуб!
Я до твоїх плечей,
Ти до моїх...