Фрістайл - Ось яка паняночка

В шумній залі ресторану,
Серед галасу й обману
Пристань заблукалого поета,
Біля столика навпроти
Ти сиділа без турботи,
Манячи в свої тенета.
Хай в житті я - однолюб,
Та слова зірвались з губ,
Закрутило голову без краю...
Ось таку паняночку,
Таку паняночку я бажаю!..

Уявлю тебе своєю,
Десь між небом і землею,
Наче уві сні танцюю.
Аромат парфумів манить,
Так п'янить і так дурманить...
Подумки тебе цілую.
Так близькі наші тіла,
І задумливі слова,
Сорому не відчуваю...
Ось таку паняночку,
Таку паняночку я бажаю!..

Ти підеш із іншим, знаю,
Він давно тебе кохає,
Провести тебе не пропоную.
В грудях біль, бо знаю я,
Не моя ти, не моя...
То навіщо ж я ревную?
Скільки ж випити вина,
Щоб настала тишина?..
Поглядом тебе я проводжаю...
Ось таку паняночку,
Таку паняночку я бажаю!..