Ірина Білик - Сніг

Сніг жорстоким бува таким
Замітає твої сліди
Замість спогадів білий дим
Тих сніжинок що з висоти
Я до ранку вже не засну
Сніг що тане тепер вода
Залишає мене одну
В ніжну цю заметіль, шкода
Я до ранку вже не засну
Сніг що тане тепер вода
Залишає мене одну
В ніжну цю заметіль, шкода
І чому посеред зірок
Я танцюю як уві сні
Твій назустріч останній крок
Не потрібен мені, ні
Вдалечінь не дивлюсь вже
Не рахую до ста тепер
Лютий я не люблю за те
Що назавжди забрав тебе
Вдалечінь не дивлюсь вже
Не рахую до ста тепер
Лютий я не люблю за те
Що назавжди забрав тебе
Залишають коли біль
Засинають коли тьма
І не треба тепер зусиль
Щоб у серце прийшла зима
Якщо хочеш іти - іди
Повертатись тепер не смій
Подаруй лиш на згадку ти
Поцілунок холодний свій
Якщо хочеш іти - іди
Повертатись тепер не смій
Подаруй лиш на згадку ти
Поцілунок холодний свій