Admiralov - Дощ на вікнах

А дощ на вікнах малює,
Та згадую я про твої поцілунки...
Вся справа в тім, що дощ не ризикує,
А я боюсь, що загубив тебе...
Я неможливо сумую...
Я дуже хворий, і я майже вмираю...
А десь є ти, і ні про що ти не знаєш,
І я боюсь, що загубив тебе...

Дощ цей за вікном не стих, і стоїть туман,
Але час ніжно застиг, сльози по губах...
Весь цей світ, що я для тебе тут вигадав,
Вже не треба - і це моя вина...
Наче кораблі, а, може, вата,
Хмари вдалині, через них я падав..
Промінь надії, промінь світла...
Я стану тінню, якої не видно...
Сховалось сонце за грозою,
Ці хмари солодкі, як твій сон...
Сильно сумую, бо не разом,
До нитки промокли без парасоль...

А дощ на вікнах малює,
Та згадую я про твої поцілунки...
Вся справа в тім, що дощ не ризикує,
А я боюсь, що загубив тебе...
Я неможливо сумую...
Я дуже хворий, і я майже вмираю...
А десь є ти, і ні про що ти не знаєш,
І я боюсь, що загубив тебе...

Ми втратили крила, все здається пустим...
І я, наче безсилий, так хотів прорости
В тих холодних безкровних одиноких серцях
Нашу квітку надії, що постійно в сльозах...

А дощ на вікнах малює,
Та згадую я про твої поцілунки...
Вся справа в тім, що дощ не ризикує,
А я боюсь, що загубив тебе...
Я неможливо сумую...
Я дуже хворий, і я майже вмираю...
А десь є ти, і ні про що ти не знаєш,
І я боюсь, що загубив тебе...