Stasya - Дівка

А я - дівка норовлива зранку і до ночі
Люблю хлопців зачепати та не дивлюсь в очі
Степану, Йвану, Михайлу голову скрутила
Так, що досі виглядають: "Де ж ти, моя мила?"
Один під плотом чекає – серденько бентежить
Так запала йому в душу, аж від вчора стежить
Другий в полі цвіт збирає має вже мороку
Третій себе виряджає, я поглежу збоку

Ой, дівка норовлива! Ой, да така вродлива!
Ой, хлопці очі косять, ой, ой
Ой, дівка норовлива! Ой, її серце - злива
Ой, ручку її просять, ой, ой

По саду гуляла, коси розвівала
Парубочків серце мов плоди збивала
Палко їм моргала, пильну-пильнувала
Молодість моя, як річенька спливала
У душі Степану залишила рану
Квіточки зів’яли в серденьку Івана
А Михайло досі має ще надію
Що ту милу вітром до нього завіє

Ой, дівка норовлива! Ой, та така вродлива
Ой хлопці люблять, стержуть та й на руках носять
А тая брови нахмурила й крутить носом
Ой, дівка норовлива! Ой, її серце - злива
Вітер повіє, дощ крапає, трава росте
Цвіт не цвіте та життя в неї вже доросле