Tarabarova - Розквітай

Серед стежок, що ведуть, самі не знаючи куди,
Льняним полотном простилається моя.
Вона приведе до джерельної води,
До чарівних гаїв та в смарагдові поля –
Це все українська земля.

Розквітай черешневим цвітом
І над цим прекрасним світом
Золотим промінням сяй!
Ти одна у думках моїх та в серці.
Тебе без пам'яті люблю, безцінну мою,
Тобі все віддаю до забуття,
Лиш тобі присвячую життя!

Там туман світанковий ще прекрасніший й ніжніший,
Ніж десь в інших куточках Всесвіту.
Там небеса ще просторіші і вищі,
А сонце сяє немов через призму святу.
Це все моя Україна,
Вона ще прекрасніша від літнього дощу.
Найпрекрасніша і єдина, я тебе дуже прошу:

Розквітай черешневим цвітом
І над цим прекрасним світом
Золотим промінням сяй!
Ти одна у думках моїх та в серці.
Тебе без пам'яті люблю, безцінну мою,
Тобі все віддаю до забуття,
Лиш тобі присвячую життя!

Країна моя, загартована бідою,
Не раз лице умивала материнськими слізьми.
Та попри весь біль ми на віки вічні з тобою
І якщо це щось змінить, то моє серце візьми.
Бо ти - моя Україна і я на це ще раз наголошу,
Найпрекрасніша і єдина, я тебе дуже прошу:

Розквітай черешневим цвітом
І над цим прекрасним світом
Золотим промінням сяй!
Ти одна у думках моїх та в серці.
Тебе без пам'яті люблю, безцінну мою,
Тобі все віддаю до забуття,
Лиш тобі присвячую життя!