Арсен Мірзоян - Ідіоти

В моїх кишенях мушлі і квитки,
В моїх очах завжди
Щось є гримерам...
Дорога заховала мене
Від усіх під три чорти,
Де хто?.. Де всі?.. Ти де там?..
Полонить море швидко влітку,
Палахне, мов квітка,
Скине зайвий одяг на пісок.
І від обрію до краю, де ти?..
Відгукнись, благаю! -
Клятий роумінг розірвав дзвінок...

А ти малюєш ілюстрації,
А я пишу слова і ноти,
Ідіоти - ми...
А хто ж тепер злодій?..
Поцупила серце моє та й годі...
Моя королева п'є віскі на нервах...
А хто ж тепер злодій?..
Поцупила серце моє та й годі...
Моя королева п'є віскі на нервах...

А ти вже сотні раз пробачила мені,
На килимі розкидані холсти -
І досі не той колір...
І на узбіччі сніг, попереду вогні,
Тепер мені потрібна ти, не потрібні всі...

А ти малюєш ілюстрації,
А я пишу слова і ноти,
Ідіоти - ми...
А хто ж тепер злодій?..
Поцупила серце моє та й годі...
Моя королева п'є віскі на нервах...
А хто ж тепер злодій?..
Поцупила серце моє та й годі...
Моя королева п'є віскі на нервах...