Тартак - Мене вже немає

Я загинув у битві, я уже вбитий,
Довкола мене тіла ворогів.
Я пішов незборимим, грюкнув дверима,
Я за собою не лишив боргів.

Ще на останок побачив світанок,
Сонячний промінь i краплю роси.
Життя прожив гідно, хоч може й не видно,
Та я не боявся, не нив, не просив.

Я загинув у битві, я уже вбитий,
Довкола мене тіла ворогів.
Я пішов незборимим, грюкнув дверима,
Я за собою не лишив боргів.

Ще на останок побачив світанок,
Сонячний промінь i краплю роси.
Життя прожив гідно, хоч може й не видно,
Та я не боявся, не нив, не просив.

Мене вже немає! Вітер розносить мене по землі.
Мене вже немає! Я знаю секрети великі й малі.
Мене вже немає! Поряд зі мною літають орли.
Мене вже немає! Але важливо, щоб ви всі були!
А мене вже немає!

Я втрапив у скруту, я випив отруту,
Мене пригостив мій нібито друг.
Я звав його братом, латав його втрати,
Тягнув із проваль, лікував від недуг.

А він мене зрадив, а він мене радо
Ввів під удар балістичних ракет.
І от я вмираю, прямую до раю,
А він, починає святковий банкет.

Мене вже немає! Вітер розносить мене по землі.
Мене вже немає! Я знаю секрети великі й малі.
Мене вже немає! Поряд зі мною літають орли.
Мене вже немає! Але важливо, щоб ви всі були!
А мене вже немає!

В минулому часі я їхав по трасі,
Якою до того їздив не раз.
Поводився чемно, та мабуть даремно,
Мене протаранив нечемний КамАЗ.

І всі мої плани, манливі омани,
Сталося те, чого я не хотів.
На телеканалі ввяткують деталі,
А я, вирушаю до інших світів.

Мене вже немає! Вітер розносить мене по землі.
Мене вже немає! Я знаю секрети великі й малі.
Мене вже немає! Поряд зі мною літають орли.
Мене вже немає! Але важливо, щоб ви всі були!
А мене вже немає!